|
|
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ |
| |
Культура
Фактично культура Канади - це культура корінних жителів, оскільки всі інші канадці були іммігрантами. Вони почали прибувати до Канади в XVII столітті, привозячи з собою манеру вдягатися, кулінарні традиції та звичаї, притаманні їхній колишній батьківщині. На початку XX століття Канада відчинила двері іммігрантам з усього світу; у 1988 році, після ухвалення урядом Законодавчого Акту про багатокультурність, багатоплановий культурний характер країни здобув офіційне визнання.
Серед культурних заходів Канади необхідно відзначити Шекспірівський фестиваль в Онтаріо; фестиваль канадських культур в Оттаві; Міжнародний фестиваль фестивалів, Міжнародні джазовий і кіно- фестивалі, а також Шербрукський «Фестиваль де Кантон» у Квебеці, на якому представлена культура і кухня канадських французів; український фестиваль у місті Дофін; «День відкриття» в Доусоні, на якому відзначається відкриття в 1896 році родовища золота; в Еллоунайф – фестиваль Кариб; у Кемпбелтоні – лосевий фестиваль.
Спорт
Найпопулярніші види спорту в Канаді - хокей, бейсбол, футбол, баскетбол, гірськолижний спорт, теніс та гольф.
Вперше гру в хокей було проведено в Монреалі в 1873 році. Національну Хокейну Лігу (НХЛ) створено в Монреалі в 1905 році, спочатку вона складалася в основному з канадських команд. Незважаючи на те, що зараз більшість команд НХЛ американські, багато канадських гравців грають у хокейних командах, що входять до складу НХЛ.
Серед спортивних заходів у Канаді слід відзначити проведення перегонів «Формула-1» у Монреалі. У Калгарі проводиться широко відоме щорічне родео.
Національні парки, музеї
Канадський уряд заснував понад 100 національних
парків та історичних місць на честь тих людей і подій, які збагатили історію країни. Провінційні уряди також мають право засновувати свої парки.
37 національних парків Канади розкидані по всій території країни.
Банфф, що розташований на східному схилі гірського масиву Рокі Маунтенс в Альберті, є найстарішим національним парком. Він був заснований у 1885 році. Національний парк Вунтут, розташований у північній частині Юкону, заснований у 1993 році.
У Канаді понад 2 тисячі музеїв.
Найвідоміші: Канадський музей цивілізації у Халлі; в Оттаві – канадський музей природи, національний музей науки і техніки, національна галерея Канади, в якій представлені експонати європейського мистецтва, -одна з найбагатших колекцій азійського мистецтва.
В місті Уайтхорс: музей Мак Брейда, в якому виставлені експонати часів освоєння Канади, і музей церкви Олд-Лог.
У Ванкувері: морський музей, музей Ванкувера і художня галерея.
У Налаймо: етнографічний музей і парк петрогліфів – стародавніх малюнків на скелях.
У Вікторії: музей класичних автомобілів, національний історичний парк Форт-Родд (стародавній форт, у якому розташований музей).
В Едмонтоні: музей дерев'яної архітектури.
У Саскатуні: Український музей Канади, в якому знаходиться велика кількість експонатів, що розповідають про культуру канадських українців.
У Реґіні: Телорама – музей телекомунікацій.
У Вінніпезі: український культурно-освітній центр, музей людини і природи.
У Портаж-ла-Прері: історичне селище індіанців, музей освоєння Канади у стародавньому форті.
У Лондоні (провінція Онтаріо): музей археології, музей канадських королівських збройних сил, дитячий музей, реконструкція перших поселень Канади.
У Гамільтоні: королівський музей із знаменитою колекцією китайського мистецтва, художня галерея провінції Онтаріо з великою колекцією робіт британського скульптора Генрі Мура.
В Онтаріо: музей науки з багатою колекцією експонатів з історії аеронавтики, військовий музей, музей лиж. Майже в кожному місті є музей мистецтва індіанців.
Освіта
Система освіти в Канаді залежить від провінції і включає 6-8 років навчання у початковій школі, 4-5 років у середній школі і 3-4 роки в університеті.
На відміну від інших розвинутих країн, у Канаді відсутня загальнодержавна система освіти: згідно з конституцією, кожна провінція сама займається цим питанням. Кожна провінційна система освіти відображає релігію, історію і культуру цієї провінції. Провінційні голови департаментів освіти на чолі з обраним міністром встановлюють стандарти, затверджують предмети і фінансують освітні організації. Відповідальність за управління початковими і середніми школами покладено на місцеві виборні шкільні ради або комісії. Ради планують бюджети шкіл, наймають вчителів і встановлюють шкільний розклад відповідно до вимог провінційного законодавства.
Федеральний уряд забезпечує фінансову підтримку вищих навчальних закладів і викладання двох офіційних мов країни - англійської і французької. Він також відповідає за освіту корінних жителів Канади, військових і членів їхніх сімей, ув'язнених. В цілому, федеральний уряд витрачає близько 20% щорічних витрат країни на освіту.
Система освіти в Канаді завжди повинна була враховувати культурну багатогранність населення. Понад 70 етнічних груп країни розмовляють 60 мовами. У багатьох школах учні представляють 20 і більше окремих етнокультурних груп. У Торонто та Ванкувері більше ніж половина учнів громадських шкіл розмовляють іншими мовами (не англійською чи французькою). Рідні мови викладаються у багатьох районах країни. В окремих провінціях такі класи організовуються безпосередньо в школах. Різні проекти, які фінансуються з федерального бюджету, спрямовані на те, щоб реалізувати нестандартний підхід у викладанні рідних мов.
Середня освіта
У Канаді є державні, католицькі та приватні середні школи. Платять за освіту лише в приватних школах. Приватні школи організовані в системи та асоціації. Найбільш відома з таких асоціацій - Montessorie. Вартість навчання в приватній школі - від 400 до 2000 доларів за місяць. Приватні школи рідко розміщують рекламу про себе, і в них дуже великий конкурс. Є школи, в які дітей записують ще до їх народження. Середній клас становить значну частку населення Канади, тому кількість бажаючих віддати своїх дітей в елітні приватні школи не зменшується. У державних школах Канади навчається понад 5 млн. учнів (із них чверть припадає на католицькі школи), у приватних - близько 250 тисяч учнів.
Вища освіта
На сьогодні близько 200 коледжів і технічних інститутів входять до складу більше ніж 100 університетів, приймаючи на навчання після середньої школи до 1 млн. студентів у рік. Плата за навчання становить лише 11% всіх витрат на вищу освіту в Канаді - решту фінансує уряд.
Вищу або середню технічну освіту можуть здобути як жителі Канади, так і іноземці, лише в тому разі, якщо можуть оплатити навчання, оскільки всі види освіти, крім середньої, є платними. Тим не менше, у громадян Канади є велика можливість отримати кредит на освіту чи стипендію на час навчання. Кожний університет встановлює свої ціни на освіту. Найдорожчі університети знаходяться в провінціях Квебек та Онтаріо.
Вуз чи коледж у Канаді - це держава в державі, зі своїми законами, умовами прийняття і навчання, порядком сплати і проживання. Усі вищі навчальні заклади Канади, дипломи яких відповідають державним стандартам, об'єднані в Асоціацію Університетів і Коледжів Канади (АУКК). До неї входить близько 90% всіх університетів, і вона представляє їхні інтереси як всередині країни, так і на світовому ринку освіти. АУКК завідує міжнародними програмами обміну студентів та іншими заходами.
Дистанційна освіта
Канада є світовим лідером у сфері дистанційного навчання. Тому для українських студентів є можливість отримати канадський диплом, навчаючись через пошту або Інтернет, не виїжджаючи з України. Після 3-4 років дистанційного навчання присвоюється ступінь бакалавра, за 5-5,5 років можна отримати ступінь магістра. Але частина університетів приймає на дистанційну форму навчання лише студентів, які проживають на території Канади. Повний перелік програм дистанційного навчання можна отримати безпосередньо від адміністрації університету. Список всіх програм вищих навчальних закладів країни може надати АУКК, а список програм провінції - департамент освіти відповідної провінції.
Стиль навчання
Хоча ніяких досліджень не проводилося, все ж помітна різниця між стилем навчання українців і стилем навчання канадців. Українці цінують точність, у той час як канадці цінують творчість. У Канаді вчитель вважається фахівцем, якщо він може навчити дітей працювати самостійно. Учень повинен доходити до знань, а не просто отримувати їх від вчителя. Перед вчителем стоїть завдання навчити вчитися, а не вчити, як робити.
В результаті вчителі чекають на ініціативу студентів у формі запитань і навіть вибору теми для випускних іспитів. Звичним є запитання вчителя на початку уроку про те, яку тему висвітлити. Проте є обов’язкові правила. Вважається неввічливим для учнів розмовляти, коли говорить вчитель, або перебивати вчителя, інших учнів. Учні можуть задавати запитання, але вони повинні робити це ввічливо і не відступаючи від теми заняття.
|
|
|
|
