| |
Географічне положення
Материкова частина Канади омивається зі сходу Атлантичним океаном, з півночі – Північним Льодовитим океаном, із заходу – Тихим океаном. На суші вона межує з Аляскою на заході і з основною територією США – на півдні. Майже дев'ятитисячний кілометровий кордон Канади з США вважається найдовшим кордоном у світі, який не охороняється, а "кордон" з Росією - найкоротшим, оскільки це математична точка - Північний полюс, де сходяться кордони полярних секторів двох країн.
Клімат
Не дивно, що на такій величезній території клімат дуже різноманітний: від льодовиків на північ від 70-ї паралелі до західного узбережжя Британської Колумбії з ідеальним вегетативним періодом. В цілому Канада має чотири чітко виражені пори року, особливо в тих районах, які лежать уздовж кордону зі Сполученими Штатами.
Денна літня температура повітря піднімається до +35 град. С і вище, в той час як морози нижче -25 град.С не є рідкістю взимку. Більш помірні температури - навесні і восени.
Гори
На території Канади багато гірських масивів: Торнганс, Аппалачі та Лоурентіас на сході; Рокі Маунтенс, Костал та Маккензі на заході, гора Сент Елієс та Пелі Маунтенс на півночі. Найвищою точкою країни є гора Логан на Юконі, висота якої становить 6050 метрів.
Озера
Канада посідає перше місце у світі за кількістю прісноводних озер, чимало з яких - високогірні льодовикові.
Найбільші озера Канади - Гурон, Грейт Беар, Сьюперіор, Грейт Слейв, Вінніпег, Ері та Онтаріо. Найбільше в країні озеро Грейт Беар розташоване у Північно-західних територіях. Його загальна площа становить 31 326 кв. км.
Річки
Річка Сент Лоуренс, довжина якої 3058 км, дає можливість кораблям виходити з Великих Озер до океану. Маккензі, що перетинає Північно-західні території, є найдовшою річкою (4241 км). Юкон та Коламбія, які частково протікають територією Сполучених Штатів Америки, Нельсон, Саскачеван, Піс та Чарчіл, також основні річки країни.
Природні ресурси
Основні природні ресурси - природний газ, нафта, вугілля, мідь, залізна руда, нікель, поташ, уран та цинк, а також ліс та вода.
Рослинність
Зона тундри займає північне узбережжя і острови Канадського Арктичного архіпелагу. В ярах ростуть карликові верби висотою до 90 см, карликові берези висотою до 15 см. Влітку можна побачити галявини квітучого люпину, маргариток, чистецю, а також лютика, грушанок, дріад. Велику частину в рослинному покриві займають примули, багно, журавлина, а також різноманітні злаки.
Тайгою називають зону хвойних лісів, що займають більшу частину материкової Канади. Ця зона має вигляд широкої смуги шириною понад 1100 км і довжиною 4000 км, що простягається через всю країну з північного заходу на схід. У центрі зони тайги переважає чорна ялина, по всій території зони зустрічається осика. На півдні зони тайги деревна рослинність представлена переважно широколистими породами, такими як клен і дуб, зустрічаються також тсуга, американська модрина, біла береза, тополя, банксова сосна, бальзамічна піхта, горобина, кедр. Веймутова і смолиста сосна ростуть у північній частині зони тайги.
В області Великих озер переважають змішані ліси, в яких часто зустрічається цукровий клен; на північному сході, у районі Оттави, переважають береза, тсуга і веймутова сосна. На північ від озера Гурон береза, ялина та осика зустрічаються частіше, ніж цукровий клен. У лісах на околицях Торонто переважають цукровий клен і бук, однак нині більша частина цього району розорана. На південному сході провінції Квебек багато ялини, ялиці, клена і берези.
Дуже своєрідна рослинність невеликого лісового району на північному березі озера Ері. Тут проходить північний кордон поширення багатьох деревних порід, характерних для основної території США, таких як каштан, тюльпанове дерево, гикорі, лісова нісса, магнолія, азиміна, багряник і сассафрас. Хвойних дерев дуже мало.
Багато хвойних порід, які рідко зустрічаються в області Великих озер, росте на сході Канади, у так званих акадіських лісах, поширених у Приморських (Приатлантичних) провінціях, де літо прохолодніше, ніж у внутрішніх районах материка. Ту ростуть звичайні бальзамічна ялиця, а також чорна і червона ялини. На великих заболочених низинах ростуть кедр і американська модрина. На острові Принца Едварда найчастіше зустрічається клен, жовта береза, червона ялина та бук. З хвойних дерев найбільш поширені смолиста сосна і чорна ялина. На острові Кейп-Бретон найчастіше зустрічається бальзамічна ялиця, а в районі Галіфаксу – червона ялина.
Зона прерій знаходиться на південному заході рівнинної частини Канади, де дерева не можуть розвиватися в умовах тривалого посушливого періоду. Ця область поділяється на високотравні і низькотравні прерії. Перші поширені там, де протягом року випадає понад 360 мм опадів і характерна перевага пирію. У низькотравних преріях основними видами є бутелоуа, келерія та ковила.
Ліси Британської Колумбії з її гірським рельєфом дуже своєрідні. Скелястими горами проходить східний кордон поширення Банксової сосни та американської модрини, однак чорна і біла ялини доходять лише до середньої течії річки Фрейзер. У лісах Скелястих гір ростуть також ялина Енгельманна, тсуга і сосна скручена.
У лісах міжгірних западин Британської Колумбії зустрічаються жовта сосна і дугласія, але звичними є також інші види сосен і осика. Кількість опадів настільки мала, що тут можуть рости деякі пустельні рослини, наприклад, кактуси.
У лісах поблизу тихоокеанського узбережжя поширені окремі з найбільш дорогих деревних порід Канади. Дугласія, яка дає основну масу пиломатеріалів, іноді сягає висоти 90 м. Тут також зустрічаються віргінський яловець і різнолиста тсуга. Далі на північ росте друга цінні порода дерев – сітхинська ялина, а на крайньому південному заході, біля Ванкувера, де клімат теплий і вологий, зустрічаються окремі представники термофільних видів – суничне дерево та орегонський дуб (єдиний вид дуба, що зустрічається на тихоокеанському узбережжі Канади).
Тваринний світ
На островах Канадського Арктичного архіпелагу водяться білий ведмідь, мускусний бик, північний олень (карибу), песець та американський заєць.
Птахи цієї зони - біла сова, кречет і тундрова куріпка. Для басейну Гудзонової затоки, де рослинність представлена північною тайгою і температури навіть у липні не досягають 14° С, характерні росомаха і такі хижі птахи, як бородатий неясить і волохоногий канюк.
У високогір’ях західної частини країни живуть специфічні альпійські види: снігова коза, сніговий баран, сивий бабак, канадська дикуша. Для Алгонкінської області, що прилягає на півдні до басейну Гудзонової затоки, типовими є рись, дикобраз, а з птахів – білошия горобцева вівсянка, сірий юнко і канадська зозуля.
Ассінібійнська область відповідає зоні прерій, тут зустрічаються степові тварини – вилоріг, койот, заєць, борсук.
В Аллеганську область, що розташована на крайньому південному сході країни, заходять північні частини ареалів дрозда, котячого пересмішника.
|
|
