|
|
НАСЕЛЕННЯ |
| |
Станом на 1999 рік кількість населення Канади становила 30 491 294 осіб. Більша частина населення проживає на вузькій смузі території Канади шириною 160 км і довжиною 6 000 км уздовж кордону з США.
Структура населенння за віком.
До 14 років - 5 917 365 осіб,
від 15 до 24 років - 4 121 648 осіб,
від 25 до 44 років - 9 722 165 осіб,
від 45 до 64 років - 6 939 496 осіб,
65 років і більше - 3 790 620 осіб.
Етнічний склад. Канадці, включно з корінними жителями країни, які заявляють, що не мають британського або французького походження, становлять 42% населення або 11 млн. осіб. Найбільші етнічні групи - німці, італійці, українці, голландці, поляки, китайці, вихідці з Південної Азії та західних частин Індії, євреї, португальці та скандинави.
Корінні жителі.
На 1991 рік у Канаді проживало 533 тис. індіанців зі статусом або без нього, більш як 1 млн. заявляли про своє корінне походження. Серед них було 783 980 північно-американських індіанців, 212 650 метисів та 49 255 інуїтів (раніше їх називали ескімосами).
Найбільше корінного населення проживає в Онтаріо - 243 550, але Північно-західні території мають більш виразну пропорцію: понад 60% населення - корінні жителі.
Тільки 295 032 канадських корінних жителів живуть у резерваціях або своїх поселеннях.
Потрібно зауважити, що ті люди, яких європейці звикли називати індіанцями, насправді називають себе Native Canadians чи First Nation. Крім того, вони ще називають себе aboriginal people (нащадки original - тобто тих, хто населяв цю територію сотні років тому).
Міське та сільське населення. Переважна більшість канадців (76,6%) проживає у великих та малих містах, а 23,4% - у сільській місцевості. Понад 30% населення проживає у трьох найбільших містах: Торонто, Монреалі та Ванкувері.
Тривалість життя жінок становить в середньому 80 років, чоловіків - 73 роки.
Розмір сім'ї. Середній розмір сім'ї - 3,1 чоловіка, включаючи 1,3 дитини.
Імміграція і приріст населення. На частку імміграції припадає більше ніж половина річного приросту населення країни. До післявоєнного періоду в Канаду прибувала і з неї виїжджала приблизно однакова кількість людей. Завдяки новій імміграційній політиці вдалося підняти темпи імміграції до 200 і більше тисяч осіб на рік, темпи еміграції становлять від 50 до 60 тисяч осіб на рік.
Англомовні та франкомовні канадці.
Протистояння англомовної і франкомовної культури в Канаді, яке особливо чітко виражене у Квебеці, почалося ще у перші роки освоєння Канади. Першими поселенцями, які зайнялися освоєнням Канади, були французи. Роки війни з англійцями за право контролю над територією і політична нестабільність у Франції змусили залишити батьківщину велику кількість французів і оселитися на території, яка згодом почала називатися провінцією Квебек. Ворожнеча між континентальною Францією та Англією поширилася і в колонії. Французькі поселенці зберегли свою культуру, свій побут і свою мову далеко від батьківщини. Згодом робити це стало важче через приплив величезної кількості англомовних іммігрантів. Заходи квебекського провінційного уряду протягом останніх років включали обмеження англомовної освіти, створення франкомовних телевізійних каналів, і навіть переклад усіх дорожніх знаків на французьку мову.
Питання відділення провінції Квебек від Канади багато разів виносилося на референдум. Двічі для його позитивного вирішення не вистачало лише 1% голосів.
Склад населення провінцій
Альберта
У провінції Альберта проживає 2,96 млн. канадців, корені яких простежити не легко. До 1880-х років провінцію населяли переважно корінні жителі Північної Америки, але пізніше за чисельністю стало більше поселенців із західноєвропейських країн. У 1881 році на території, яка стала Альбертою, проживало менше тисячі вихідців з Європи. Десять років потому їх кількість перевищила 17,5 тисячі. Під час хвилі імміграції у 1890-х - 1920-х роках у провінцію прибували іммігранти з європейських країн, в результаті чого у 1921 році в ній проживало майже 585 тисяч осіб.
Після Другої світової війни ситуація кардинально змінилася. З початку 60-х років ХХ століття в Альберті поселялися вихідці з більшості країн світу, включаючи Азію і Карибські острови. На сьогоднішній день лише 44% жителів Альберти - нащадки британських поселенців; іншими великими етнічними групами є німці, українці, французи, скандинави і датчани. Згідно з переписом населення 1991 року, близько 150 тисяч жителів провінції були представниками північних народів або метисами. Решту 24% населення становили малочисельні етнічні групи. В Альберті розмовляють англійською мовою.
Приблизно дві третини населення провінції молодші сорока років, тому Альберта є однією з наймолодших провінцій у розвинутих країнах. Цьому, зокрема, сприяє високий рівень імміграції молодих спеціалістів з інших країн світу. Близько 80% всіх жителів Альберти живуть у містах і передмістях, причому більше половини населення мешкає у двох найбільших містах провінції - Едмонтоні (столиці) і Калгарі.
Британська Колумбія
Більшість жителів Британської Колумбії - нащадки перших поселенців з Британських островів, однак населення провінції становлять іммігранти практично всіх національностей. Понад 100 тисяч жителів провінції - нащадки тисяч китайців, які брали участь у будівництві залізниці на території Британської Колумбії наприкінці ХІХ століття. Крім того, більш як 60 тисяч жителів провінції родом з Індії, а близько 16 тисяч - з Японії.
Британська Колумбія продовжує залучати іммігрантів: понад 40 тисяч осіб поселяються в провінції щороку, тому її населення налічує більше 4 млн. осіб - 12% усього населення Канади. Майже 60% мешкають у Вікторії (столиця провінції) і Ванкувері, а також їх передмістях. У Ванкувері налічується понад 2 млн. жителів - це третє за величиною місто Канади.
Манітоба
Тривалий час населення Манітоби складалося в основному з вихідців із Британських островів, однак нова імміграційна політика змінила співвідношення національностей і тепер у провінції можна знайти представників більшості народів світу. У Манітобі також проживає велика кількість франкомовних канадців.
Хоча Манітоба - одна з найбільш малонаселених провінцій Канади, вона є важливим центром кількох етнічних груп. Наприклад, у Манітобі проживає найбільше українців. Понад 115 тис. жителів провінції - індіанці або метиси.
Більше половини всього населення Манітоби (1,14 млн. осіб) живе в столиці - Вінніпезі (667 тис. мешканців).
Нью-Брансуїк
Населення Нью-Брансуїку перевищує 750 тисяч осіб. У ній проживає близько 35% франкомовних канадців.
Перші поселенці прибували сюди з Франції, Англії, Шотландії та Ірландії, а пізніше з Німеччини, скандинавських країн та Азії.
Індіанців - всього 12 тисяч.
Узбережжя і долини рік провінції дуже населені. Столиця Нью-Брансуїку - Фредеріктон.
Ньюфаундленд
Жителі Ньюфаундленду - нащадки вихідців із південно-західної Англії і південної Ірландії, які іммігрували в провінцію наприкінці XVIII - на початку XIX століть. Освоєння земель в основному залежало від місць рибного промислу, цей порядок зберігається і досі: півострів Авалон і північно-західна частина Ньюфаундленду залишаються найбільш населеними територіями провінції.
Св. Джонс, столиця острова, - найбільше місто провінції з населенням, що перевищує 172 тисячі осіб.
Нова Шотландія
Понад 80% населення Нової Шотландії вважаються нащадками жителів Британських островів. На другому місці знаходяться французи - близько 18% жителів, ще 2% - етнічні німці, датчани, поляки, італійці і євреї. За рахунок імміграції зростає кількість китайців, вихідців з Азії, Африки і Східної Європи.
Близько 22 тисяч жителів Нової Шотландії - індіанці.
У Галіфаксі та його передмістях проживає близько 320 тисяч усіх жителів провінції, а в Сіднеї - приблизно 116 тисяч.
Північно-західні території
На сьогоднішній день у Північно-західних територіях проживає більш як 41 тисяча осіб. Більшість жителів території живуть у невеликих співтовариствах. Еллоунайф, столиця території, налічує лише 15 тисяч жителів.
Онтаріо
З 1779 року хвилі поселенців з Англії, Шотландії та Ірландії йшли одна за іншою, освоюючи нові території у долині річки Св. Лаврентія і населяючи країну. І нині імміграція відіграє важливу роль у збільшенні населення і добробуту Онтаріо, де тепер проживають великі групи населення італійського, німецького, китайського, датського, португальського, індійського і польського походження.
У 1991 році в провінції налічувалося майже 250 тисяч індіанців і метисів.
Онтаріо - найбільш населена провінція в Канаді - у ній живе понад 11 млн. людей. Незважаючи на те, що англійська - найбільш розповсюджена мова в Онтаріо, франкофони відіграють важливу роль у культурному житті провінції і є найчисленнішою мовною меншиною.
Острів Принца Едварда
У 1999 році населення Острова Принца Едварда становило всього близько 138 тисяч осіб. З них 62% живуть у сільській місцевості. Шарлоттаун, з населенням 33 тисячі осіб - єдине місто.
Приблизно 80% населення - нащадки ірландців і шотландців. Близько 15% - французи за національністю, але лише 5% населення провінції вважає французьку мову рідною.
Населення острова досить молоде - 38% усіх жителів не досягли 25-річного віку.
Квебек
Із 7 млн. жителів 5 млн. - французи і лише 350 тисяч - вихідці з Британських островів, близько 137 тисяч - індіанці і метиси.
Італійці і вихідці із Східної Європи становлять найбільш численні національні меншини у Квебеці. Однак з 60-х років ХХ століття значно збільшився приплив іммігрантів з Португалії, Гаїті, країн Латинської Америки і Південно-Східної Азії. Після Другої світової війни у Квебек, особливо в найбільше місто провінції - Монреаль, переїхало більш як 650 тисяч іммігрантів з 80-ти країн світу.
Французькою мовою розмовляє 83% жителів Квебеку, англійською - близько 17%.
Саскачеван
Метиси, нащадки європейців та індіанців, були серед перших поселенців провінції, багато хто з них перебрався в Саскачеван із Манітоби. Завдяки тому, що тут дешева земля, сільське господарство поступово витіснило торгівлю хутром. Велика хвиля імміграції у провінцію почалася в 1899 році і закінчилася в 1929 році.
На сьогоднішній день населення провінції становить понад 1 млн. осіб. Саскачеван - єдина провінція Канади, де більшість жителів не є нащадками англійців або канадців. Найбільшими етнічними групами тут є німці, українці, скандинави, датчани, поляки і росіяни.
Реґіна і Саскатун - два найбільших міста провінції, в яких проживає майже третина всього населення Саскачевану.
Юкон
Великі ліси Юкону здавна були населені атапасканами, культурні і мовні традиції яких існують щонайменше тисячу років. У наші дні вижило лише шість племен атапасканських індіанців: кутчин, хан, тутчоун, тлингіт, каска і тагіш.
В Юконі мешкає близько 31,6 тисячі осіб. 23% жителів території - індіанці. Майже 60% всього населення живе в Уайтхорс, столиці території.
Українці в Канаді.
У Канаді проживає один мільйон етнічних українців.
Вважається, що існує чотири хвилі емігрантів з України в Канаду. У 1891-1914 роках до Країни Кленового Листка прибуло 170 тисяч українських поселенців. Це були бідні селяни, яким потрібна була земля. Під час другої хвилі 1920-х років прибуло ще 65 тисяч українців. Серед них також були ті, хто шукав землю, але були й ті, кому потрібна була робота або хто бажав розпочати власну справу. Хвиля повоєнної еміграції складалася переважно з політичних біженців та спеціалістів. Ці українці осідали переважно у великих містах. Останні десятиріччя належать до четвертої хвилі імміграції, це в основному кваліфіковані спеціалісти.
У Канаді діє понад 1000 етнічних українських організацій, виходить 83 українських видання (станом на 1994 р.).
Майже 300-тисячна українська діаспора проживає у провінції Альберта, а п'ята частина членів уряду країни - канадці українського походження. Столиця Альберти посідає перше місце серед інших міст Канади за чисельністю вихідців з України (122 тис. осіб).
У провінції Манітоба проживає одна з найчисленніших груп етнічних українців - близько 200 тисяч осіб. У столиці Манітоби - Вінніпезі - знаходиться штаб-квартира Конгресу українців Канади.
З 301 депутатського місця нинішнього канадського парламенту чотири належать депутатам українського походження. Це ліберал Волт Ластівка, представник Прогресивної Консервативної партії Рік Бороцик, член Нової Демократичної партії Джуді Василиця, а також представник Канадського Альянсу Джим Паньків. Троє з них - Волт Ластівка, Рік Бороцик та Джуді Василиця - обираються в канадський парламент вже втретє У попередньому канадському парламенті українців за походженням було шестеро.
В Канаді чимало відомих державних діячів, українців за походженням:
Рамон Гнатишин - єдиний представник численної української діаспори, розкиданої по всьому світі, кому вдалося зійти на найвищий щабель державних чинів. У 1990-1995 роках він обіймав посаду генерал-губернатора Канади.
Рой Романов протягом 10 років був прем'єр-міністром провінції Саскачеван (до вересня 2000 року). Саскачеван, де 20% мешканців є українцями за походженням, стала першою провінцією Канади, яка ухвалила Меморандум про співробітництво з українським урядом. Цей документ Рой Романов підписав під час офіційного візиту до Києва у жовтні 1995 року. При уряді Саскачевану діє дорадча рада - консультативний орган, який бере безпосередню участь у формуванні позиції місцевих урядовців щодо відносин з Україною.
Серед тих, кого вже немає: Дж.Б. Рудницький, член Комісії з проблем двомовності і двокультурності, законодавець Волтер Тернопольський, член Верховного суду Джон Сопинка, покійний сенатор Пола Юзика.
Є багато видатних митців, канадців українського походження, скульптор Лео Мол (Леонід Молодожанин), художники Вільям Куралек і Пітер Шостак, директор театру Тарас Шиповик, диригент Вінніпезького хору Волтер Климків, автор бестселерів Мирна Косташ.
Петро Яцик - відомий канадський бізнесмен і меценат українського походження.
|
|
|
|
