|
|
ІНТЕРВ'Ю ЙОЛАНДИ БРУНЕТТІ ГЕТС |
| |
НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В УКРАЇНІ ЙОЛАНДА БРУНЕТТІ ГЕТС: "УКРАЇНА - АБСОЛЮТНО ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕРЖАВА"
Відносини між Україною та Італією розвиваються досить динамічно. Своїм баченням теперішнього і майбутнього двосторонніх контактів погодилася поділитися з кореспондентом Укрінформу Дмитром Шкурком Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Україні Йоланда Брунетті Гетс.
- Здавна італійці будували дороги, багато з яких принесли славу ще Римській імперії. Що Ви, пані Посол, в цьому контексті можете сказати про дорогу, що зв'язує Італію та Україну?
- Україна та Італія мають сполучатися транспортною артерією, яку ще називають пан'європейським коридором номер 5. Є ще так званий коридор номер 8 - з Пальє, що на півдні Італії, через море, а потім через Грецію в Україну. П'ятий транспортний коридор, на жаль, вже занадто довго існує лише на папері, а в його реалізації зацікавлені і Україна, і Італія. Ми можемо створити просте і дуже ефективне дорожнє сполучення під Альпами. Поки ж вони - серйозний бар'єр для розвитку комунікацій. Маршрут через Трієст, потім Словенію і Угорщину - в Україну здається дуже зручним. І для його створення, переконані всі, необхідно знайти інвестиції. Щоб головна транспортна артерія стала такою, у ряді країн, в тому числі і в Україні, важливо поліпшити якість доріг.
- Наскільки динамічними є сучасні відносини між нашими країнами?
- Між Італією та Україною досить сильні партнерські відносини. Серед країн Європейського Союзу ми - другі після Німеччини за обсягами товарообороту з Україною. У 2001 році він становив 1,24 мільярда доларів, що на 26 відсотків більше, ніж в 2000 році.
Український експорт в Італію зріс на 30 відсотків і становить суму 832 мільйони доларів США, при цьому імпорт з Італії також збільшився на 19 відсотків і становить 412 мільйонів доларів. В українському експорті переважають сировинні ресурси, металургійна і хімічна продукція, текстиль. Італійці експортують в Україну, головним чином, товари машинобудування, а також меблі, взуття.
В економіку України вже вкладена певна частка італійських інвестицій. Результатами минулого року інвестори задоволені. Передбачається, що так буде і в поточному році. Багато хто з інвесторів відзначає помітне поліпшення в економіці України, яке позначилося і на їхньому бізнесі.
У той же час в торговельних відносинах зберігається певний дисбаланс, який ми хотіли б виправити і збільшити обсяг нашого експорту в Україну.
- Чи задоволені ви інтенсивністю політичних і гуманітарних контактів між нашими країнами?
- Італія підтримує позицію України, яка спрямована на зближення з Європейським Союзом, бере участь у переговорах між Україною і ЄС, розуміє українські проблеми та інтереси. Як Ви знаєте, щорічно Італія організовує відпочинок для тисяч українських дітей, потерпілих від чорнобильської катастрофи. Багато італійських сімей усиновили українських дітей.
Для нас також дуже важливими є контакти у сфері культури. Тобто, спектр наших взаємовідносин дуже широкий: від економіки - до політики, від політики - до культури, гуманітарних контактів.
На моє переконання, в Україні про Італію знають більше, ніж італійці знають про Україну. Справа в тому, що тривалий час Україну італійці ідентифікували з Радянським Союзом.
- Але українці та італійці не раз зустрічалися на перехрестях історії...
- Дійсно, це так. В Україні є місця, здавна пам'ятні італійцям. Це можна сказати про Одесу, Львів, Київ, а також Крим, де збереглися стародавні генуезькі фортеці. Тут свого часу було багато італійських поселень. Одне з них знаходилося в Керчі ще з часів Катерини ІІ, яка запросила італійських ремісників і селян для упорядкування півострова. Вони зуміли зберегти національну ідентичність і досягли процвітання. Перед Другою світовою війною італійці, як і ряд інших народів, були депортовані режимом до Сибіру і північного Казахстану. Не більше 50 чоловік з тих, що повернулися на рідну землю, ще живуть у Керчі...
Ми пам'ятаємо і про те, що дві тисячі італійських солдатів загинули під час Кримської війни (1853-1856) і поховані під Балаклавою. З часом це кладовище було повністю знищене. Сьогодні ми намагаємося знайти спосіб встановити на цьому місці меморіальний знак.
- На якій договірно-правовій базі будуються наші взаємовідносини?
- Контакти між нашими країнами розвивалися, головним чином, по шляху розвитку торгівлі і приватного підприємництва. Тому сьогодні важко назвати базовий документ, який би їх регламентував. Ми можемо вести переговори і будувати двосторонні відносини на тих принципах, які прийняли для себе разом з іншими країнами Європейського Союзу. ЄС визначає наші підходи до торговельних, сільськогосподарських та інших секторів співпраці. При цьому дуже важливим для обох країн є створення загальних "правил гри" стосовно реєстрації і оцінки товарів, визначення кваліфікаційних категорій якості. Усі правила, які діють в Італії, відповідають вимогам Європейського Союзу. Тобто, йдеться про адаптацію українського законодавства до правил і стандартів ЄС. Цей процес стосується і лібералізації торгівлі, з необхідністю якої Україна зіткнеться при входженні у Світову організацію торгівлі.
- Свого часу Італія шукала шлях подолання економічних труднощів. У чому полягає італійський секрет економічного прогресу?
- Найтяжчі часи ми пережили після Другої світової війни, коли багато господарств, підприємств та інфраструктура були зруйновані. Тоді ми були суб'єктом допомоги США відповідно до плану Маршалла, що привнесло динамізм у нашу економіку.
Реальне піднесення почалося із зростанням індустріалізації, залученням великої кількості селян у промислове виробництво, що прискорило розвиток приватного підприємництва і "малого" бізнесу. Ця еволюція добре відповідала індивідуалістичному характеру італійців: усі вони завжди хотіли мати своє господарство, виробництво, свою власність. Це у поєднанні з працьовитістю і є головною особливістю національного характеру.
Виходу підприємців на зовнішні ринки сприяла відносно невисока ціна якісних італійських товарів, адже їх виробництво було налагоджене без значних інвестицій і капітальних вкладень.
Це може бути прикладом для України, де сьогодні ціни дуже високі за маловартісні товари і послуги. Така ситуація призводить до реальних втрат в українській економіці. Якщо робітник отримує 50 доларів на місяць, то це повинно позначатися на ціні товару, що він виробляє, яка не може бути такою ж високою, як, наприклад, в Італії. Але якщо ваші ціни вищі за наші, то вони свідчать про те, що підприємець турбується лише про отримання разового прибутку і не думає про розвиток виробництва, перспективи бізнесу.
Ціни у вас іноді абсолютно непропорційні. Наприклад, проживання у готелі коштує 300 доларів за добу при досить середньому сервісі. Службовці ж готелів отримують середню за українськими мірками зарплату. Знижуйте ціну на свої товари і послуги - і ви привабите туристів, отримаєте прибуток, ваші товари, послуги стануть більш конкурентними на міжнародному ринку.
- Це досить небезпечна логіка. Якщо ми знизимо ціни, то ті ж країни СОТ перестануть допускати нас на свої ринки, оскільки Україна здатна наповнити їх недорогим і якісним товаром.
- Ні, не треба робити помилки. Ціна визначається реальними витратами, і якщо вони малі, ціна не повинна бути високою. Демпінгові розслідування проводяться у тому випадку, коли виробничі витрати залишаються високими, але хтось намагається штучно занижувати ціну. Це і є предметом несумлінної конкуренції.
Але якщо ваші продукти дешеві у виробництві і мають низьку ціну, - це ваша перевага. Наприклад, Таїланд досяг економічного приросту до 12 відсотків на рік саме шляхом виробництва якісної і недорогої продукції. Це й було секретом успіху так званих "азіатських тигрів", серед яких - Гонконг, Таїланд, Малайзія.
Ви також можете змагатися з іншими за рахунок ціни товару і його якості. Українці виробляють дуже хороші товари. На жаль, зарплати поки що досить низькі.
- Ситуація на Балканах хвилює всю Європу. Яким Вам бачиться її врегулювання. Адже балканський казан кипить у вас у сусідньому дворі...
- Балканські країни дійсно наші сусіди. Тому для нас так важлива стабільність у цьому регіоні. Ми беремо активну участь у миротворчих зусиллях міжнародного співтовариства, до речі, разом з Україною. Наші солдати співробітничають один з одним як на Балканах, так і по всьому світу. Це природно, оскільки люди потрапляють в однаково важкі місії.
- Італійських туристів в Україні все ще мало. Як Ви вважаєте, чому?
Доводиться констатувати ще раз, що в Італії Україну недостатньо добре знають. До того ж більша частина італійців - жителі півдня, і вони вважають Україну холодною країною.
- На зразок Сибіру?
- Так, можна й так сказати. Та й ціни у ваших готелях відлякують туристів. Їм дешевше поїхати до Таїланду або Туреччини, де і сервіс відмінний, і ціни помірні.
- Яке враження про Україну було для Вас найнезвичайнішим?
- Два роки тому, коли я тільки приїхала до Києва, найбільше мене вразило те, що Україна - абсолютно європейська держава. Це ще один аргумент на користь того, що народи наших країн мають багато спільного для досягнення взаєморозуміння.
|
|
|
|
