|
|
ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ |
| |
Швейцарська Конфедерація - федеративна республіка. Діє Конституція Швейцарської Конфедерації від 1848 року з наступними змінами. Датою створення Швейцарської Конфедерації прийнято вважати 1 серпня 1291року, коли три лісні кантони (землі): Урі, Швіц і Унтервальден, відстоюючи незалежність від австрійських Габсбургів,заключили з оборонною метою "вічний союз" (в рамках "Священної Римської імперії"). Швейцарія як самостійна держава одержала міжнародне визнання по Вестфальскому миру 1648 року. 19 серпня 1798 року була проголошена республіка Гельвеція, яка проіснувала до 1803 року і введена всешвейцарська конституція. Венський конгрес 1814-1815 років встановив кордони Швейцарії, які близькі до сучасних, гарантував її "вічний нейтралітет". 12 вересня 1848 року була прийнята конституція, яка перетворила Швейцарію в єдину федеративну державу.
До складу Конфедерації входять 23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів: Ааргау - Aargau (Argovie ), Аппенцелль - Appenzell , Базель - Basel (Bale), Берн - Bern (Berne), Вале - Valais (Валліс - Wallis), Во - Vaud (Ваад - Waadt), Гларус - Glarus ( Glaris ), Граубюнден - Graubunden (Grisons), Женева - Geneve (Genf), Золотурн - Solothurn (Soleure), Люцерн - Luzern (Lucerne), Невшатель - Neuchatel (Neuenburg), Санкт-Галлен - St.Gallen (St.Gall), Тичино - Ticino (Тессін - Tessin ), Тургау - Thurgau (Thurgavie), Унтервальден - Unterwalden, Урі - Uri, Фрібург - Fribourg (Freiburg), Цуг - Zug (Zoug), Цюріх - Zurich, Шафхаузен - Schaffhausen (Schaffhouse), Швіц - Schwyz, Юра - Jura.
Кантони поділяються на громади.
Глава держави - президент Самуель Шмід, обраний 8 грудня 2004 року.
У Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів Федеральної ради (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін. Президент є також главою уряду.Основними функціями президента є: прийом високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.
Законодавча влада належить Федеральним зборам (Bundesversammlung - Assemblee Federale - Assemblea Federale, які складаються з двох палат: нижньої - Національної ради (Nationalrat - Conseil National - Consiglio Nazionale) і верхньої - Ради кантонів (Standerat - Conseil des Etats - Consiglio degli Stati).
Національна рада, що складається з 200 депутатів, обирається населенням шляхом прямих і рівних виборів при таємному голосуванні за системою пропорційного представництва терміном на 4 роки. Нинішній склад Національної ради обраний 24 жовтня 1999 року. Голова - Ліліан МОРІ ПАСК'Є (жін., CДПШ) - обрана 26 листопада 2001 року на 2001-2002 роки.
Рада кантонів складається з 46 депутатів, кожен кантон обирає по 2 депутати, а напівкантон - одного. Строк повноважень депутатів 3 чи 4 роки в залежності від конституції кантону. Нинішній склад Ради кантонів обраний 24 жовтня 1999 року. Голова - Антон КОТТЬЄ (ДХПШ) обраний 26 листопада 2001 року на 2001-2002 роки.
Партійний склад парламенту Швейцарії (після виборів 24 жовтня 1999 року)
| | Національна рада | Рада кантонів | | Соціал-демократична партія Швейцарії (СДПШ) | 53 | 6 | | Швейцарська народна партія (ШНП) | 44 | 7 | | Радикально-демократична партія Швейцарії (РДПШ) | 43 | 18 | | Демократично-християнська партія Швейцарії (ДХПШ) | 35 | 15 | | Партія "зелених" Швейцарії (ПЗШ) | 10 | - | | Швейцарська ліберальна партія (ШЛП) | 6 | - | | Список євангелістів, Незалежних і Федерального демократичного союзу | 5 | - | | Інші | 4 | - | | Разом | 200 | 46 |
Виконавча влада здійснюється на колегіальній основі президентом і урядом (Федеральною радою - Bundesrat - Conceil Federal - Consiglio Federale), що складається з 7 федеральних радників (начальників федеральних департаментів), які обираються Федеральними зборами на 4 роки. Президент головує на щотижневих засіданнях у Федеральній раді, але не виконує функції прем'єр-міністра. Всі сім радників мають рівні права і кожен з них керує федеральним департаментом (міністерством).
Нинішній склад Федеральної ради сформований 5 грудня 2001 року. До складу коаліційного уряду Швейцарії входять представники Демократично-християнської партії Швейцарії (ДХПШ), Соціал-демократичної партії Швейцарії (СДПШ), Радикально-демократичної партії Швейцарії (РДПШ), Швейцарської народної партії (ШНП).
Секретаріатом Федерального уряду є Федеральна канцелярія. Очолює її Федеральний канцлер. Канцлер Швейцарської Конфедерації - Аннемарі ХУБЕР-ХОТЦ (РДПШ).
Федеральний уряд безпосередньо керує Федеральною адміністрацією. Федеральна адміністрація складається з департаментів (міністерств); кожний департамент керується одним членом Федерального уряду. У той час як у багатьох країнах від 20 до 30 міністерств, у Швейцарії їх тільки сім: закордонних справ; внутрішніх справ; юстиції і поліції; екології, транспорту, енергії і комунікацій; економіки, цивільной безпеки і спорту; фінансів
Судова влада
Федеральний Верховний суд є вищим федеральним судовим органом. При обранні суддів Федерального Верховного суду Федеральний парламент забезпечує представлення в суді всіх офіційних мов держави. До складу федерального суду входять 26-28 суддів і 11-13 присяжних, що засідають в окремих приміщеннях у залежності від характеру розглянутої справи. Члени суду обираються федеральними зборами терміном на шістьох років.
За згодою Федерального парламенту кантони можуть передавати розгляд спорів у галузі адміністративного права кантонів до юрисдикції Федерального Верховного суду.
Кантони
У кожному кантоні своя конституція, свій уряд, свій парламент, свій суд, свої закони, що, природно, не повинні суперечити федеральним. Адміністративна автономія і законодавче право дуже великі. Наприклад, у кожнім кантоні - і навіть у кожній громаді - своя поліція і право самостійне визначати розмір податків.
Громади
Кантони поділяються на громади. Швейцарець у першу чергу - член громади, потім громадянин кантону і вже потім громадянин Швейцарії.
У країні нараховується понад 3000 громад. У деяких громадах більше жителів, ніж у інших кантонах, у деяких - не більш ста. Громади також мають свою автономію: її члени, наприклад, вирішують, де прокладати нову вулицю, чи чи приймати на роботу нового вчителя.
Швейцарська Конституція
Перша конституція Швейцарії была прийнята в 1848 році. В 1874 році була прийнята нова Конституція, а з 1 січня 2000 року діє третя конституція, прийнята в 1999 році.
Основні принципи швейцарської конституції - федералізм і демократія.
Принцип федералізму. Стаття 3-я конституції гарантує 20 кантонам і 6 напівкантонам, на які розділена Швейцарія, усі права самоврядування, за винятком тих, котрі є прерогативою федерального уряду. До них відносяться оголошення війни і укладення миру, підписання міжнародних договорів і вступ у союзи, навчальна підготовка, матеріальне забезпечення збройних сил і керівництво ними, регулювання зовнішньої торгівлі. Федеральний уряд і влади кантонів мають право встановлювати податки. Крім того, федеральний уряд здійснює контроль над засобами зв'язку, вищою освітою і працею.
Прийняття принципу федералізму зіграло істотну роль у з'єднанні дуже різнорідних держав-кантонів у першу загальшвейцарську союзну державу в 1848. Згодом федеральний уряд стало більш активно впливати на всі аспекти життя країни. Проте швейцарці як і раніше почувають сильну прихильність до рідних кантонів і їх традицій.
Принцип прямої демократії. Парламент, обраний народом, визначає політику в загальних рисах, усі ж важливі для життя країни питання вирішуються на всенародних референдумах, які на федеральному рівні проходять двічі-тричі або й частіше на рік.
Існує кілька видів референдуму на федеральному рівні.
Перший з них стосується діючої конституції, зміни до якої можуть вноситися двома шляхами. За першим, їх може ініціювати парламент. Коли обидві його палати - Національна рада та Рада кантонів, згодні внести певні поправки до конституції, і ця згода зафіксована до референдуму, проводиться сам референдум. Зміни до головного закону країни вносяться, коли доповнення чи поправка здобувають не лише більшість голосів, але й більшість "за" від кількості кантонів, що взяли участь у голосуванні.
Другий шлях передбачає, що проект змін до конституції може запропонувати якась політична партія. Якщо зібрано більше 100 тисяч підписів, питання виноситься на розгляд парламенту, який у свою чергу може запропонувати власний проект. Тоді обидва проекти виносяться на референдум. Враховуючи, що за кількістю голосів можуть пройти обидва проекти, на референдумі всі голосуючі відповідають на три запитання: 1) я голосую за парламентський проект...2) я голосую за громадянський (партійний проект)...3) якщо будуть прийняті обидва проекти, то явіддав би перевагу такому-то проекту.
Другий вид референдуму - це коли парламент приймає якесь рішення, а група громадян з ним не згодна. Тоді опоненти мають зібрати 50 тисяч підписів, після чого це рішення виноситься на референдум. Трапляється так нерідко, тому обумовлено, що таке рішення набуває чинності лише через три місяці після його прийняття. Кожен, хто не згоден з ним, має таким чином можливість зібрати підписи і внести протест.
Третій вид референдуму - особливо важливий. Ще 1917 року було прийнято постанову, гідно з якою всі рішення, що стосуються вступу Швейцарії до різних світових організацій, пов'язаних із спільною безпекою та економічною інтеграцією, виносяться на феденральний референдум. Так, у 1986 році на референдумі було відхилене питання про членство Швейцарії в ООН.
До 1971 року Швейцарія була однією з деяких країн світу, де жінки не мали виборчого права на загальнонаціональному рівні. У лютому 1971 році чоловічий електорат схвалив поправку до конституції, що надавала жінкам країни право голосувати і бути обраними на федеральних виборах. На рівні кантонів надання виборчих прав жінкам затяглося: у німецькомовному напівкантоні Аппенцелль-Іннерроден жінки, нарешті, одержали право голосу тільки в 1991 році.
Політичні партії
Демократично-християнська партія Швейцарії - ДХПШ (Christlich-demokratische Partei der Schweiz; Parti democrate-chretien suisse). Заснована у 1881 році. Оформилась у 1912 році. До грудня 1970 року називалась Консервативна християнсько-соціальна народна партія Швейцарії. Налічує 60 тис. членів. Голова - Філіп ШТЕГЕЛІН. Видає газету "Фатерланд" ( Vaterland ).
Демократи Швейцарії - ДШ (Schweizer Demokraten - SD; Democrates suisses - DS). Партія налічує близько 6 тис. членів. Голова - Рудольф КЕЛЛЄР.
Євангелістська народна партія - ЄП (Evangelische Volkspartei der Schweiz; Parti evangelique suisse; Protestant People's Party). Заснована у 1919 році. Голова - Мартін ЕНЕЛІМАН.
Партія "зелених" Швейцарії - ПЗШ (Grune Partei der Schweiz - GPS). У французьких кантонах носить назву Швейцарська екологічна партія. Заснована у березні 1983 року. До травня 1986 року називалась Федерація екологічних партій Швейцарії. Налічує близько 1,5 тис. членів. Голови - Рут ГЕННЕР (жін.), Патріс МЮНІ.
Радикально-демократична партія Швейцарії - РДПШ (Freisinning-Demokratische Partei der Schweiz - FDS; Parti radical democratique suisse - PRDS). Заснована в 1848 році. Оформилась у 1919 році. Налічує близько 150 тис. членів. Голова - Герольд БЮРЕР. Видає газету "Люцернер тагблат" (Luzerner Tagblatt).
Соціал-демократична партія Швейцарії - СДПШ (Sozial-demokratische Partei der Schweiz - SDPS), французькою мовою називається Соціалістична партія Швейцарії (Parti socialiste suisse - PSS). Заснована в 1888 році. Налічує 39 тис. членів. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу. Голова - Крістіане БРЮННЕР.
Тічінська ліга - ТЛ (Lega dei Ticinesi - LT; Union of Ticino - UT). Голова - Джуліано БІНЬЯСКА.
Федеральний демократичний союз - ФДС. Голова - Ганс МОЗЕР.
Швейцарська ліберальна партія - ШЛП (Parti liberal suisse; Liberale Partei der Schweiz). Заснована у 1913 року. До березня 1977 року називалася Ліберально-демократичний союз Швейцарії. Налічує близько 100 тис. членів. Голова - Жан-Сімон ЕГГЛІ.
Швейцарська народна партія - ШНП (Schweizerische Volkspartei), французькою мовою називається Демократичний союз центру - ДСЦ (Union democratique du centre - UDC). Створена у вересні 1971 року на основі об'єднання Швейцарської партії селян, ремісників та бюргерів (заснована у 1919 році) і Демократичної партії Швейцарії (заснована у 1941 році). Налічує близько 50 тис. членів. Голова - Уелі МАУЕР.
Профспілкові об'єднання
Об'єднання швейцарських профспілок - ОШП ( Schweizerischer Gewerkschaftsbund; Union syndicale suisse - USS ). Створене в 1880 році. Об'єднує 15 галузевих профспілок, які налічують 395 тис. членів. Входить до Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП) і до Європейської конфедерації профспілок (ЄКП). Голова - Пауль РЕХШТАЙНЕР.
Газети і журнали
"Нойє цюрхер цайтунг" (Neue Zurcher Zeitung - "Нова цюрихська газета"). Щоденна газета німецькою мовою. Видається в Цюриху. Заснована в 1780 році. Тираж 1,54 тис. Виражає інтереси Радикально-демократичної партії Швейцарії. Falkenstr. 11, Postfach, 8021 Zurich; Tel: (1) 2581111; Telex: 817099; Fax: (1) 2521329.
"Базлер цайтунг" (Basler Zeitung - "Базельська газета"). Щоденна газета німецькою мовою. Видається в Базелі. Створена у січні 1977 року у результаті злиття газет "Базлер нахріхтен" (заснована у 1845 році) і "Національ-цайтунг" (заснована в 1842 році). Тираж 114,4 тис. Виражає інтереси Радикально-демократичної партії Швейцарії. Hochbergerstr. 15, 4002 Basel; Tel: (61) 661111; Telex: 962140.
"Бернер цайтунг" (Berner Zeitung - "Бернська газета"). Щоденна газета німецькою мовою. Видається в Берні з січня 1979 року. Утворена в результаті злиття двох газет: "Бернер нахріхтен" і "Бернер тагблат". Тираж 121,9 тис. Nordring, Postfach 1147, 3001 Berne; Tel: (31) 414646; Telex: 33888.
"Блік" (Blick - "Погляд"). Щоденна газета німецькою мовою. Видається в Цюриху. Заснована в 1959 році. Тираж 382,2 тис. Dufourstr. 23, 8008 Zurich; Tel: (1) 2596262; Telex: 817300; Fax: (1) 2622953.
"Бунд" (Der Bund - "Союз"). Щоденна газета німецькою мовою. Видається в Берні. Заснована в 1850 році. Тираж 62,3 тис. Наближена до Радикально-демократичної партії Швейцарії. Effingerstr. 1, 3001 Berne; Tel: (31) 3851111; Telex: 912820.
"Вельтвохе" ( Die Weltwoche - "Світ за тиждень"). Тижневик німецькою мовою. Видається в Цюриху. Заснований в 1933 році. Тираж 115,5 тис. Edenstr. 20, 8021 Zurich; Tel: (1) 2077311; Telex: 815503; Fax: (1) 2026127.
"ВО реаліте" (VO Realites - Voix Ouvriere Realites - "Робітничий голос - дійсність"). Тижнева газета французькою мовою. Видається в Женеві. Заснована в 1944 році. До січня 1986 році називалась "Вуа уврієр". Тираж 8 тис. Орган Швейцарської партії праці. 6 rue Pre-Jerome, 1211 Geneva 4; Tel: (22) 206335; Telex: 428270.
"Вен-Катр ер" (24 Heures - Feuille d'Avis Lausanne - "24 години - Лозаннські вісті"). Щоденна газета французькою мовою. Видається в Лозанні. Заснована в 1762 році. До квітня 1972 року виходила під назвою "Фей д'аві де Лозанн"). Тираж 96,1 тис. 33 ave de la Gare, 1003 Lausanne; Tel: (21) 494444; Telex: 24782; Fax: (21) 494110.
"Газетт де Лозанн" (повна назва - Gazette de Lausanne/Nouvelle Revue de Lausanne - "Лозаннська газета/Новий огляд Лозанни"). Щоденна газета французькою мовою. Видається в Лозанні. Заснована в 1798 році. Тираж 9,7 тис. 7 rue St Martin, 1003 Lausanne; Tel: (21) 206161; Telex: 24634.
"Джорнале дель пополо" (Giornale del Popolo - "Газета народу"). Щоденна газета італійською мовою. Видається в Лугано. Заснована в 1926 році. Тираж 22 тис. Via San Gottardo 50, 6900 Lugano; Tel: (91) 232271; Fax: (91) 232805.
"Іллюстре" (L'Illustre - "Ілюстрований"). Тижневий ілюстрований журнал французькою мовою. Видається в Лозанні. Заснований в 1921 році. Тираж 99 тис. Pont-bessieres 3, CP 3100, 1002 Lausanne; Tel: (21) 3420808; Fax: (21) 3122784.
"Корр'єре дель Тічіно" (Corriere del Ticino - "Вісник Тічіно"). Щоденна газета італійською мовою. Видається в Лугано. Заснована в 1890 році. Тираж 35 тис. Ai Mulini, 6933 Muzzano; Tel: (91) 583131; Telex: 844016; Fax: (91) 582779.
"Кур'є" ( Le Courrier - "Кур'єр"). Щоденна газета французькою мовою. Видається в Женеві. Заснована в 1868 році. Тираж 6,5 тис. Виражає погляди Демократично-християнської партії Швейцарії.
"Лавораторе" (Il Lavoratore - "Робітник"). Тижнева газета італійською мовою. Видається в Лугано. Тираж 1 тис. Орган Швейцарської партії праці.
"Ліберте" ( La Liberte - "Свобода"). Щоденна газета французькою мовою. Видається у Фрібурзі. Заснована в 1871 році. Тираж 38,7 тис. Виражає інтереси Демократично-християнської партії Швейцарії.
"Люцернер тагблат" ( Luzerner Tagblatt - "Люцернський щоденний листок"). Щоденна газета німецькою мовою. Видається в Люцерні. Заснована в 1852 році. Тираж 24,7 тис. Газета Радикально-демократичної партії Швейцарії.
"Тагес анцайгер Цюріх" (Tages Anzeiger Zurich - "Щоденний цюрихський огляд"). Щоденна газета німецькою мовою. Видається в Цюриху. Заснована в 1893 році. Тираж 273,5 тис. Werdstr. 21, 8021 Zurich; Tel: (1) 2484411; Telex: 812236; Fax: (1) 2484471.
"Тан" (Le Temps - "Час"). Загальнонаціональна щоденна газета французькою мовою. Видається в Женеві. Заснована в результаті злиття двох газет "Журналь де Женев", яка виходила з 1826 року по 27 лютого 1998 року, і "Нуво котідьєн". Перший номер вийшов 18 березня 1998 року.
"Трібюн де Женев" (Tribune de Geneve - "Женевська трибуна"). Щоденна вечірня газета французькою мовою. Видається в Женеві. Заснована в 1879 році. Тираж 63,7 тис. CP 434, 1211 Geneva 11; Tel: (22) 3224000; Telex: 422110; Fax: (22) 7810107.
"Трібюн де Лозанн - матен" (Tribune de Lausanne - Le Matin - "Лозаннська трибуна - ранок"). Щоденна газета французькою мовою. Видається в Лозанні. Заснована в 1862 році. Тираж 70 тис., недільного випуску - 118,1 тис.
"Унзере вельт" ( Unsere Welt - "Наш світ"). Газета. Видається в Берні Швейцарським рухом за мир. Заснована в січні 1978 року. Тираж 40 тис.
"Фатерланд" (Vaterland - "Батьківщина"). Щоденна газета німецькою мовою. Видається в Люцерні. Заснована в 1833 році. Тираж 42,2 тис. Газета Демократично-християнської партії Швейцарії.
"Форвертс" (Vorwarts - "Вперед"). Тижнева газета німецькою мовою. Видається в Базелі. Заснована в 1920 році. Тираж 12 тис. Орган Швейцарської партії праці.
"Швайцер іллюстрірте" (Schweizer Illustrierte - "Швейцарський ілюстрований журнал"). Тижневий ілюстрований журнал німецькою мовою. Видається в Цюриху. Заснований в 1911 році. Тираж 206,5 тис.
"Емпарсьяль" ( L'Impartial - "Неупереджений"). Щоденна газета французькою мовою. Видається в Ла-Шо-де-Фоні. Заснована в 1880 році. Тираж 30 тис. 14 rue Neuve, 2300 La Chaux-de-Fonds; Tel: (39) 210210; Fax: (39) 210360
Інформаційні агентства
Швейцарське телеграфне агентство - АТС. (Schweizerische Depeschenagentur - SDA; Agence Telegraphique Suisse - ATS; Agenzia Telegrafica Svezzera - ATS). Засноване в 1894 році. Почало працювати 1 січня 1895 року. Розташоване в Берні. Акціонерне товариство найбільших газетних видавництв. Langgassstr. 7,012 Berne; Tel: (31) 3093333; Telex: 911500; Fax: (31) 3018538.
Радіо і телебачення
Швейцарське товариство радіомовлення і телебачення (Schweizerische Radio-und Fernsehgesellschaft - SRG; Societe Suisse de Radiodiffusion et Television - SSRT; Societa Svizzera di Radiotelevisione - SSR). Напівурядова служба. Giacomettistr. 3, 3000 Berne 15; Tel: (31) 439111; Telex: 911590; Fax: (31) 439256.
|
|
|
|
