- Загальна інформація
- Короткий історичний нарис
- Населення
- Географічні характеристики
- Державний устрій
- Офіційні свята і вихідні дні
- Збройні сили і ринок озброєнь
- Економічна ситуація
- Українсько - швейцарські відносини
- Додаткова інформація
- Корисні дрібниці

- Корисні посилання
- Фотодобірка
- Укрінформ про Швейцарію

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ   

 
Культура
Каса Ротонда -
будинок від Маріо Ботта

      Швейцарія - країна з багатою культурною спадщиною. Вона подарувала світу багато видатних художників, письменників і вчених. Це Ніколаус Мануель (1484-1530 роки), талановитий художник епохи Ренесансу і лікар Парацельс (приблизно 1493-1541 роки). Здобув широке визнання теолог Микола Флюесський (1417-1487 роки), якого в 1947 році було приєднано до лику святих. З Швейцарією пов'язана діяльність великих релігійних реформаторів - Хульдріха Цвінглі (1484-1531 роки) і Жана Кальвіна (1509-1564 роки), а також відомих психологів Карла Густава Юнга (1895-1961 роки) і Жана Піаже (1896-1980 роки). Серед визначних швейцарських художників - Генріх Фюсслі (1742-1825 роки), Фердінанд Ходлер (1853-1918 роки) і Пауль Клеї (1879-1940 роки). Філософ Жан-Жак Руссо (1712-1778 роки), скульптор Альберто Джакометті (1901-1966 роки), архітектор Ле Корбюзьє (1887-1965 роки), педагог Йоганн Генріх Песталоцці (1746-1827 роки) також були уродженцями Швейцарії.
      Кожне велике місто у Швейцарії має свій театр і симфонічний оркестр. Особливо відомі Оперний театр у Цюріху і театр "Гранд" у Женеві. 600 музеїв Швейцарії відкриті для відвідувачів і дивують розмаїттям експозицій. Щороку в різних містах Швейцарії відбувається багато різних подій ділового, культурного і спортивного характеру - виставки, ярмарки, конгреси, фестивалі, чемпіонати, змагання, концерти та шоу. Ці події викликають професійний або загальнолюдський інтерес у людей різних професій і пристрастей.


Освіта
      Швейцарія славиться своїми старими освітянськими традиціями і займає провідні позиції у світі в цій сфері. Широко відомі роботи швейцарських психологів, серед яких теорії знаменитого Йоганна Генріха Песталоцці (1741-1827 роки) і Жана Піаже (1896-1980 роки). Спокійна обстановка і безпека Швейцарії створюють ідеальну атмосферу для здобуття якісної освіти.
      Загальна початкова і середня освіта перебувають у віданні влади кантонів, тому вікова межа обов'язкового навчання коливається. Більшість дітей відвідує школу у віці від 7 до 15 або 16 років. Майже всі державні школи безкоштовні. В країні практично немає безграмотних. У Швейцарії багато приватних шкіл, які приймають учнів з усього світу.
      В країні 9 університетів - у Базелі, Цюріху, Берні, Женеві, Лозанні, Фрібурзі, Невшателі, Лугано і Санкт-Галлені. В університетах навчається багато іноземних студентів. У Цюріху й Лозанні є вищі політехнічні школи, у Санкт-Галлені - вища економічна школа.
      Завдяки високому розвитку фармацевтичної індустрії вищі державні технічні навчальні заклади приділяють особливу увагу підготовці спеціалістів у біотехнічній, молекулярно-біологічній і медичній галузях.


Література
      Швейцарська література має багаті традиції. Йоганн Бодмер (1698-1783 роки) і Йоганн Бреттінгер (1701-1776 роки) мали вплив на німецьку літературу. У відомої письменниці Жермені де Сталь (1766-1817 роки) батьки були швейцарцями. Письменник і педагог Йоганн Рудольф Віс (1781-1830 роки) найбільше відомий як видавець, який опублікував "Швейцарський Робінзон" - книгу, написану його батьком, Йоганном Давидом Вісом (1743-1818 роки). Йоганна Шпірі (1827-1901 роки) прославилася як автор класичної дитячої книги "Хейді".
      Серед інших відомих швейцарських письменників - Ієремія Готхельф, Готфрід Келлер, Конрад Фердінанд Мейєр, Родольф Тепффер і Карла Шпіттелер. Швейцарські письменники ХХ століття - Альберт Штеффен і Шарль Фердінанд Рамю (1878-1947 роки), Макс Фріш і Фрідріх Дюрренматт - створили багато чудових творів. Пейдер Лансель, який пише ретороманською мовою, заслужив репутацію видатного поета. Швейцарський історик Якоб Буркхардт відомий своєю працею "Культура Італії в епоху Відродження", а Йоганн фон Мюллер (1752-1809 роки) заслужив почесне прізвисько "швейцарського Таціта" - працею "Швейцарська історія".
      Швейцарія також дала світу письменників Г.Келлера, М.Фріша, Ф.Дюрренматта.


Музика
      Особливою популярністю користується народна музика. У народних піснях Швейцарії відображається вся різноманітність її пейзажів і мов.
      Специфічним пісенним жанром альпійських горців є йодль, який характеризується швидкими переходами від грудного низького регістра голосу до високого головного регістра (фальцету) і зворотно. У супроводі альпійського рогу, вирізаного з кривого соснового стовбура, і коров'ячих дзвоників йодль передає "природний голос Швейцарії", що лунає під час багатьох народних свят.
      Популярністю користуються швейцарські композитори - Отмар Шек (1886-1957 роки), Франк Мартен (1890-1974 роки) і Віллі Буркхард (1900-1955 роки).
      Місто Монтре відоме проведенням джаз- і рок-фестивалів.


Танці
      У деяких містах Швейцарії, зокрема в Цюріху, Базелі та Женеві, є балетні трупи. У 1989 році хореограф-новатор Моріс Бежар переїхав з своєю танцювальною трупою з Брюсселя до Лозанни. Виразні традиційні народні танці демонструються на національних і регіональних фестивалях, які щорічно проводяться у Швейцарії.


Архітектура і будівництво
Собор Нотр-Дам у Лозанні

      Вплив архітектурних стилів сусідніх країн особливо відчутний у пам'ятках епохи середньовіччя. Особливе значення для архітектури в західній Швейцарії мав стиль, створений реформатським орденом Клюні, а також монастирські церкви в Пайєрне і Роменмотьє.
      У німецькомовній Швейцарії переважав вплив південно-німецької архітектури. У районах на північ від Альп також зводилися будівлі в італійському стилі.
      Церковна архітектура в епоху бароко досягла найвищого розквіту.
      На архітектурний вид Швейцарії у XX столітті помітний вплив мали роботи зодчих Ле Корбузьє (1887-1965 роки) і Маріо Ботта.
      Архітектура селянських будівель у швейцарських кантонах дуже різноманітна. Для Емменталя, наприклад, характерні будинки міського (бернського) типу з великими мансардами і балконами, прикрашеними геранню, а для будинків з Енгадина - товсті, нерідко розфарбовані стіни з маленькими віконцями, що служили надійним захистом від холодів.
Ратуша у Люцерні

      Навіть у найбільших містах Швейцарії немає хмарочосів. Найбільші будівлі, створені ще в ХІХ столітті, займають банки, державні установи, готелі.
      Центральна частина міст, як правило, має вікову історію. Наприклад, Цюріх було закладений 2000 років тому. "Старе місто" - Берн перебуває під охороною ЮНЕСКО.
      Швейцарія - маленька країна. Площа для будівництва обмежена, тому квартири і будинки дуже дорогі. Близько 20% місячного заробітку йде на квартплату. Тільки 30% населення може дозволити собі придбати власну квартиру або будинок, що порівняно з європейськими стандартами дуже незначна частка. У середньому в одній квартирі живуть двоє людей, розмір житлової площі на людину становить 39 кв. м. Це набагато більше, ніж в інших країнах.
      Більшість сімей проживає в містах, у багатоквартирних будинках. Але чимало швейцарців віддають перевагу селянським будиночкам, які були збудовані кілька століть тому і зберегли свій первинний мальовничий вигляд.


Попередня сторінка  Наверх  Наступна сторінка      
© УКРIНФОРМ 2002