|
|
ІНТЕРВ'Ю Й.В.ПАН ЖАН-ФРАНСУА КАММЕР |
| |
НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ ШВЕЙЦАРСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ В УКРАЇНІ: "У ВІДНОСИНАХ МІЖ ШВЕЙЦАРІЄЮ І УКРАЇНОЮ МИ ЗМУШЕНІ ПОКИ ЩО ТІЛЬКИ КОНСТАТУВАТИ ЇХ ВЕЛИКИЙ ПОТЕНЦІАЛ"
Напередодні національного свята - Дня заснування Конфедерації - Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарської Конфедерації в Україні Жан-Франсуа Каммер погодився розповісти про традиції цієї країни і сучасний стан двосторонніх українсько-швейцарських відносин кореспондентові Укрінформу Дмитру Шкурку.
- Пане посол, Швейцарія здавна славиться швейцарськими банками, швейцарськими годинниками і швейцарським сиром. Що б Ви могли додати до переліку цих "візитних карток"?
- Ви згадали класичні приклади товарів і послуг, якими Швейцарія відома всьому світу. Але така думка про Швейцарію вже досить застаріла. Це говорить про те, що ми, як українці, так і швейцарці, все ще мало знаємо одне про одного.
Швейцарія сьогодні - це насамперед виробник високоякісної промислової продукції, високотехнологічних виробів. Це стосується таких сфер як машинобудування, хімія, фармацевтична промисловість та інших. Швейцарське підприємство "Логітек" - один з провідних світових виробників комп'ютерного обладнання. І таких прикладів багато. Ми не живемо минулим, ми дивимося в майбутнє.
- Відомо, що швейцарці бережно ставляться до власної історії. Що означає для них свято заснування Швейцарської Конфедерації?
- 1 серпня ми відзначаємо Національне свято, яке сягає корінням глибини історії, 1291 року, коли й була створена Швейцарська Конфедерація. Представники одного з регіонів сучасної Швейцарії об'єдналися для того, щоб протистояти зовнішній загрозі, захистити свої права і цінності. Це свято демонструє величезні можливості людей, коли вони об'єднують зусилля. При цьому наша історія - це не історія завоювань. Утворення міст і нових кантонів - це багатовіковий процес. Саме тому історичні традиції посідають в житті нашого суспільства особливе місце.
- При цьому Швейцарія залишається унікальною країною за своїм державним устроєм. У Конфедерації і нині окремі кантони зберегли суверенітет?
- Можна годинами говорити про систему взаємовідносин кантонів і Федерального центру. Хочу сказати про головне. Швейцарія справді складається з кількох держав - кантонів, які добровільно делегують частину своїх прав і повноважень Федеративному Уряду. Тобто, наша держава зростає знизу вгору. При цьому всі кантони рівні в правах і обов'язках, незалежно від їх розмірів. Принципи сучасної Швейцарської Конфедерації були сформульовані в середині ХІХ століття після ухвалення Конституції. Кантони як і раніше мають певний рівень суверенності, відповідні суспільні інститути. Оскільки все більше завдань випадає на долю Федерального уряду, кантони з часом делегують йому все більше своїх повноважень. Але це об'єктивний і абсолютно добровільний процес.
Важливо, що швейцарець - це передусім громадянин своєї громади, свого села або міста. Потім - свого округу. І тільки потім - громадянин країни Швейцарія. Це основа нашої державності, яка побудована на суспільних зв'язках, які йдуть знизу вгору.
У нас знайдено, на мій погляд, вдале вирішення мовної проблеми. Швейцарець розмовляє мовою своєї громади. І навіть якщо людина приїхала з іншого кантону, вона змушена розмовляти мовою, яка є в цій громаді основною. Це ж стосується і дітей - викладання ведеться мовою кантону. Тобто, багатомовність у нашій країні можна сприймати досить відносно. У Швейцарії немає можливості вільного вибору мови спілкування. Всі зобов'язані дотримуватися територіальної, громадської ознаки.
Тому у нас практично відсутня проблема національних меншин. І ніякої напруженості не виникає через те, що близько 70 відсотків швейцарців розмовляють німецькою, 20 відсотків - французькою, а решта 10 відсотків населення поділяються на носіїв італійської і ретороманської мов.
У Швейцарії існує чотири національних мови і три офіційних - німецька, французька та італійська. Саме ці мови використовуються для офіційного спілкування.
- Україна, як і Росія, багато в чому втратила громадський устрій. Для західного світу він ще менше характерний. Як вдалося Швейцарії зберегти громадські традиції?
- На відміну від Швейцарії, всі західні демократії переживали періоди монархічного правління. Це накладає певний відбиток на всю структуру суспільних взаємовідносин. Конституція, прийнята в ХІХ столітті, закріплює традиційні демократичні цінності швейцарського суспільства, в тому числі й так званий принцип прямої демократії. Кожен громадянин має право висловити свою думку з того чи іншого політичного або соціального питання, і владні структури зобов'язані з цією думкою рахуватися. Це стосується як суто місцевих, локальних проблем, так і глобальних, які стосуються всієї країни, аж до вступу в Організацію Об'єднаних Націй.
- Швейцарія тривалий час дотримувалася принципів нейтралітету і не була членом ООН. Що стало причиною рішення народу вашої країни про входження в цю організацію?
- Швейцарія була повноцінним учасником Ліги Націй аж до її розпуску. Після закінчення Другої світової війни і створення ООН Швейцарія почала співпрацювати з цією організацією. Політично ми не входили до складу Генеральної Асамблеї, оскільки були побоювання підірвати таким чином традиційні для Швейцарії принципи нейтралітету.
Але ми брали і беремо активну участь у роботі організацій під егідою ООН. Це стосується Міжнародної організації праці, Всесвітньої організації охорони здоров'я і багатьох інших. Щорічно Швейцарія вносить до бюджетів цих організацій 300 мільйонів доларів США.
У зв'язку з геостратегічними змінами, що відбуваються в усьому світі, уряд Швейцарії дійшов висновку, що членство в ООН не призведе до негативних наслідків для країни з точки зору збереження нейтралітету. У березні цього року народ Швейцарії у всіх кантонах підтримав це рішення. І вже з вересня 2002 року Швейцарія стане повноправним членом ООН.
- Чи вплинули на це рішення Швейцарії події 11 вересня і подальша міжнародна антитерористична кампанія?
- Я абсолютно чітко можу заявити: ні, не вплинули.
- Наскільки динамічно, на Ваш погляд, розвиваються двосторонні відносини між Україною і Швейцарською Конфедерацією в політичній, економічній, культурній та інших сферах?
- Коли у Швейцарії говорять про Україну, то насамперед мають на увазі великий потенціал вашої країни і двосторонніх відносин. Тобто, говорять не про нинішнє, а про майбутнє. Це свідчення того, що при всіх успіхах розвитку за останні десять років Україна ще далеко не завершила процеси реформ.
Встановлено винятково хороші двосторонні відносини у політичній сфері. Ми обмінюємося офіційними візитами, підтримуємо контакти на найрізноманітніших рівнях, в тому числі й на вищому. На міждержавному рівні діє змішана комісія з економічного і торговельного співробітництва, в рамках якої проводяться регулярні зустрічі. Ця комісія надає дуже хороші рамкові умови для обміну думками і досвідом як на рівні офіційних делегацій, так і на рівні окремих підприємств і підприємців. Цей досвід варто розвивати.
Плідні зв'язки вдалося налагодити у сфері культури, що природно: обидва наших народи належать до однієї культурної традиції, ми є носіями європейської культури. У рамках двосторонньої технічної співпраці ми змогли знайти можливість фінансування і підтримки в Україні недержавних проектів у сфері культури. Це приносить дуже хороші плоди.
У тому, що стосується економічного співробітництва, - ось тут ми все ще змушені тільки констатувати їх великий потенціал.
Швейцарські інвестори розуміють, що Україна є величезним ринком, однією з найбільших країн Європи, тому можливості для інвестування дуже великі. Швейцарія входить в десятку найбільших інвесторів України, знаходиться на восьмому місці за обсягами інвестицій в українську економіку. Але це далеко не межа можливого. Наші інвестиції могли б бути значно вагомішими. Нинішній рівень не відповідає можливостям сторін.
Певна стриманість швейцарського капіталу пояснюється тим, що рамкові умови для інвестування, законодавча база вашої країни все ще не оптимальні для вкладення великих капіталів. Приватні інвестори повинні самі побачити і відчути поліпшення інвестиційного клімату, прийняти самостійне рішення.
Найбільші швейцарські інвестори вже представлені в Україні. Компанія "Нестле" придбала частину акцій львівської кондитерської фабрики "Світоч". На вашому ринку працює велика швейцарська компанія "Вікор", яка займається виробництвом технічного паперу та ізоляційних матеріалів, свої представництва мають підприємства хімічної промисловості та інших галузей.
Але в цілому "заразливий ентузіазм" швейцарських інвесторів поки що відсутній. Успіх перших швейцарських інвесторів в Україні може привести на ваш ринок дрібні й середні підприємства - найбільш масового виробника у Швейцарії. Але для цього, звичайно, Україна має виконати ряд "домашніх завдань", зокрема, закони, за якими діє економіка, повинні відповідати загальноєвропейському і загальносвітовому рівню.
Ще одна проблема в тому, що швейцарський споживач не має ніякого уявлення про українську продукцію. Ми імпортуємо з України, передусім, папір і паперово-картонні вироби, металопродукцію, благородні метали тощо. Але при цьому споживач не бачить українських товарів на прилавках магазинів. Наведу приклад. У Швейцарії широко представлена лікеро-горілчана продукція з різних країн, але тільки не з України. Разом з тим, дуже якісна українська горілка могла б знайти у Швейцарії свого споживача.
Нам поки що важко говорити про усталену позитивну чи негативну динаміку в розвитку торговельно-економічних зв'язків. У 2002 році Швейцарія імпортувала з України в 7 разів більше паперової продукції, ніж за всі попередні роки співпраці. По інших товарах ситуація абсолютно протилежна. Але очевидно, що ці відносини розвиваються, у них немає ознак стагнації.
- Як у Швейцарії відзначають День заснування Конфедерації? Напевно, проводяться паради, процесії…
Паради взагалі не є відмінною рисою Швейцарії. Що ж стосується свята - ще десять років тому День заснування Конфедерації був сімейним, громадським святом, і навіть не був вихідним днем. Зараз 1 серпня - вихідний день. Але як і раніше люди збираються разом, палять багаття, влаштовують феєрверки. Це загальнонародне свято. Особливість швейцарського патріотизму в тому, що він спрямований всередину нашого суспільства. Швейцарці радіють тому, що наша країна прекрасна, тому, що вони можуть спілкуватися одне з одним і жити в мирі.
|
|
|
|
